Після Першої світової війни у Львові з’являються українські цукерні Данило та Пепагеї Стецькових на вул. Грушевського, 7, яка щоденно пропонувало своїм клієнтам смачні свіжі тістечко та ласощі.
На вул. Ст.Бандери, 47 цукерня Миколи Снігура, цукерня ‘Русалка’ на вул. Руській, українська цукерня і кооператив Зоряна Богданівні. А як оминути єдину українську фабрику цукорки і помадок ‘Фортуна Ново’?!
Фабрико ‘Фортуно’ була створено у 1922 році у Перемишлі.
У тяжкий повоєнний час вдова професора гімназії Кпементино Авдикович з головою пірнула в бізнес. Вона пішла на великий ризик, вклавши в організацію нової для себе справи гроші, одержані від продажу власного майна. Це допомогло невеличкій кондитерській майстерні пережити скрутний час. В наступному році за допомогою митрополита Андрія Шептицького
К. Авдикович переїхала до Львова. Скориставшись запропонованою митрополитом Шептицьким великою грошовою позикою, підприємниця побудувала на
вул. О. Степанівни, 21-25 найсучаснішу фабрику цукерок. Від самого початку передбачалося, що фабрика вироблятиме дешеву та якісну продукцію з сировини, яку вдосталь могли постачати українські селяни та кооператори з галицьких сіл. Вже в перший рік існування кондитерська фабрика ‘Фортуна Ново’ виробляла 200-300 кг цукерок то помадок з натуральної вітчизняної сировини. Спочатку продукція продавалась у цукерні ‘Русалко’ на вул. Руській, 1. Згодом на Руській, 18 відкрився фірмовий магазин, який щоденно пропонував покупцеві вроздріб і гуртом ЗО ґатунків цукерок.
До графічного оформлення фірмових упаковок запрошувалися навіть такі відомі художники, як
О. Новоківський, П. Ковтун (звичайно, за допомогою щедрого благодійника митрополита Андрія Шептицького).
На превеликий жаль, вся ця кондитерська розкіш залишилась для нас у минулому… Може варто залишити у вчорашньому дні і вчорашній убогий кондитерський асортимент? Сьогодення дає чудову можливість втілити у життя кулінарні фантазії та традиційні рецепти львівських господинь, а може, відродити фірмові рецепти львівських кондитерів.