У 1425 році серед десяти професійних цехів, що об'єднували львівських ремісників, гідне місце посідали пекарі. Кожен ремісничий цех утримував власну оборонну вежу, система яких разом з мурами з 1445 року оточувало місто. Необхідно було вчасно споряджати освою башту необхідною амуніцією, захищати міські мури від нападу численних ворогів, у розі необхідності виконувати обов'язки пожежних, інколи, навіть, виділяти людей для конвою засуджених до місця страти на пл. Ринок. пекарська башта, 17-та за рахунком, знаходилась на місці театру ім. М, Заньковецької, ТІ залишки розібрано в 1836 році під час побудови театру. Емблемою пекарського цеху, яку впродовж багатьох років зображували на його печатках, був крендель. Професійне свято щорічно відбувалося в день покровителя пекарів св. Антонія.

Суворі цехові правила регламентували асортимент, кількість та ціну виробів. Вони також обмежували кількість цехових майстрів і це спричинило появу так званих партачів, тобто позацехових пекарів. Вони мали право випікати тільки кондитерські вироби, тобто здобу і медівники. Якщо ж провило порушувалося, тоді на партачів накладався штраф - копа грошей, а конфісковані вироби передавалися до шпиталю для бідних.

Продавати хліб дозволялося тільки в будках, що звичай знаходилися на ринковій площі, біля церков і костелів; у XVII ст. у Львові існувало 40 хлібних будок. Виробництвом і продажем кондитерських виробів займався також цех аптекарів. Кілька століть тому крамі аптекарів, окрім еліксирів то екстрактів, цілющих трав і корінців, складався зі східних прянощів, бакалії, марципанів, повидла, цитрусових, медівників. Власне у аптекаря можна було придбати різноманітні форми для випікання кондитерських виробів. Аптекарський крам також, частенько продавався в ярмаркових будах.

Від XVII ст. у Львові на площі біля Церкви св. Юро в січні, квітні та жовтні відбувалися традиційні ярмарки, перша звістка про такий ярмарок датована 1679 роком. Обов'язковою приналежністю свято юрського ярмарку були 'юрошки' - надзвичайної популярності медівники, про які згадують всі історики Львова. Як на ті часи, вибір їх був величезним. Наприклад, на початку XIX ст. випікали ванільові, кавові, апельсинові та мигдалеві медівники. В 1841 році на свято юрському ярмарку з'явилися фігурні медівники у вигляді вусатих гусарів, сповитих немовляток, кошичків, сердечок.